Світло в кінці тунелю: як вступ до ЄС може вплинути на наші тарифи та ціни

Відключень стане менше Президент Володимир Зеленський підписав закон 4834-IX про об’єднання енергетичних ринків України та Європейського Союзу. Що це дасть споживачам, яких найбільше хвилює, чи призведе така інтеграція до автоматичного подорожчання електроенергії в разі зростання цін у країнах ЄС.
У парламенті пояснили, що прямої та автоматичної прив’язки українських цін до європейських не буде. Водночас вплив можливий у тому випадку, якщо в Європі електроенергія дорожчатиме, а в Україні виникне дефіцит власної генерації і доведеться збільшувати обсяги імпорту.
Однак останнім часом на європейському ринку завдяки активному розвитку відновлюваної енергетики у багатьох країнах ЄС ціни на електроенергію, особливо у весняно-літній період, мають тенденцію до зниження. Тому після повного об’єднання ринків та посилення конкуренції в Україні ціни можуть не зрости, а навпаки – поступово знижуватися. “Я думаю, що імплементація триватиме 2026-2027 роки. Сподіваємося, що вже у 2028 році відбудеться повний market coupling (механізм об’єднання національних ринків в єдиний простір – ред.). Це означатиме об’єднання нашого та європейського енергоринків. Тоді закон запрацює на практиці”,- зазначив народний депутат, голова Комітету з питань енергетики та ЖКП Андрій Герус. Він додав, що ми станемо частиною великого європейського ринку: процедура імпорту спроститься – імпортуватимемо більше. Відповідно, дефіцит електроенергії буде меншим. Тож у разі проблем з генерацією у нас буде менше відключень, адже частину електроенергії можна буде забезпечити за рахунок імпорту з ЄС.
Взагалі-то Україна й зараз має змогу купувати електроенергію в ЄС. Проте поки що це відбувається через аукціони, пошук продавця та складні процедури. Закон же дозволить спростити, пришвидшити та автоматизувати процес. І з 2028 року ми зможемо за потреби імпортувати електроенергію вже наступного дня. Сьогодні ж процедури імпорту займають до декількох діб.
Коли закон запрацює, український ринок також стане доступним для європейських компаній. Виробникам із країн ЄС стане легше постачати до нас електроенергію. Відповідно, кількість постачальників та пропозицій зросте. З появою більшої кількості продавців роль, вага та ринкова влада великих гравців зменшиться. А від конкуренції на ринку завжди виграє кінцевий споживач. Зменшення цін і від’ємний тариф Щодо впливу європейських цін на вартість електроенергії у нас, то йдеться передусім про оптовий ринок та ціну електроенергії для непобутових споживачів, які платять повну ціну. Це заводи, фабрики, промисловість, електротранспорт, школи, лікарні, садочки, водоканали, теплокомуненерго тощо. Тобто, все, чим користується населення. Наприклад, якщо електроенергія для електротранспорту буде дешевшою, то, відповідно, і ціни на проїзд для громадян знизяться. Те саме відбудеться з водоканалами, де 40% собівартості – електроенергія. Це прямо не впливатиме на тарифи для населення, але зміни у собівартості здешевлять ціни на товари та послуги.
За словами Геруса, закон також передбачає скасування прайс-кепів (граничних цін на електроенергію, що діють на оптовому ринку для бізнесу) вже з 1 травня 2027 року. “Дата підібрана не випадково. Річ у тім, що травень – профіцитний місяць: вже немає опалення, але ще зарано вмикати кондиціонери. Споживання за таких умов низьке, а генерація – висока, зокрема сонячна та гідрогенерація. Тому ніяких стрибків цін у травні – червні не буде”,- запевнив він. Однак ризики є завжди. Найбільший із них – зима. Проте закон містить захисний механізм на випадок надзвичайного стану в українській енергетиці. Наприклад, у випадку виникнення різкого дефіциту електроенергії в Україні, регулятор – НКРЕКП – має право застосувати прайс-кепи, щоб запобігти аномальним стрибкам цін.
Іншим запобіжником від зловживань є так званий закон про REMIT, спрямований проти маніпуляцій ринкової влади. Це також євроінтеграційний закон, згідно з яким НКРЕКП може реагувати на стрибки цін.
Споживачів також цікавить, чи не вимагатимуть у ЄС підняти тарифи для українців до рівня європейських, і нам доведеться платити “європейську ціну” без європейських зарплат. “Це міф, що в Європі ціни на електроенергію вищі, ніж в Україні. У більшості місяців 2025 року ціни були вищими саме в Україні, ніж у європейських країнах. В Європі будується багато зеленої генерації, тому там навпаки є тенденція до зниження цін, особливо у весняні та літні місяці. Цілком імовірно, що внаслідок об’єднання ринків, імплементації європейських правил і зростання конкуренції ціни в Україні можуть піти не вгору, а вниз”, – пояснив народний депутат. Крім того, в Україні, як і в ЄС, можуть бути введений так званий від’ємний тариф – це коливиробники енергії готові доплачувати споживачам за те, щоб ті забирали надлишок струму з мережі. На початку 2026 року Європа встановила рекорд за кількістю годин із від’ємними цінами на струм через надлишок генерації з відновлюваних джерел.
У країнах ЄС від’ємні ціни бувають в окремі години. Зокрема, у квітні-травні у вихідний день, коли заводи і фабрики не працюють, кондиціонери ще не вмикають, а на вулиці сонце і близько +20 °C.
Оскільки люди в ці дні відпочивають, споживання низьке, а сонячна генерація – висока. В такі години можуть формуватися від’ємні ціни на електроенергію, які зменшують загальну вартість.
Але цього літа Україна може знову повернутися до погодинних відключень електроенергії. Це може статися навіть за умови імпорту електрики та активної роботи сонячних електростанцій. Адже триває планове технічне обслуговування енергоблоків атомних електростанцій, які є основою української генерації.
Експерти українського аналітичного центру DiXi Group вважають, якщо літо буде помірно теплим і нових масштабних ударів по енергетичній інфраструктурі не буде, дефіцит струму в години пікового споживання може сягнути 0,7 ГВт, а разі тривалої спеки цей показник може збільшитися до 2,4 ГВт.
Загалом зі зростанням температури повітря погодинні відключення можуть стати неминучими, нестача електроенергії можлива навіть у нічний час, коли рівень споживання найнижчий.
А найгіршою може бути ситуація за одночасного впливу спеки та ворожих атак на енергооб’єкти: дефіцит може сягнути 6,2 ГВт, що становить майже 40% від необхідного обсягу при прогнозованому попиті на рівні 15,8 ГВт.
Галина Гірак