Захоплення заручників. Угорщина атакує Україну

Угорський прем’єр Віктор Орбан, сподіваючись знову перемогти на виборах у квітні за рахунок антиевропейських та антиукраїнських лозунгів, пішов на безпрецедентний крок. 5 березня бійці урядового Антитерористичного центру Угорщини здійснили напад на конвой українських інкасаторів, який законно віз в Україну – з австрійського Raiffeisen Bank в український Ощадбанк – велику суму готівки та золота, на загальну суму близько 80 млн доларів. Напад на конвой інкасаторів спецслужбою іншої держави – це безпрецедентна подія. Подібного ніколи не траплялося в Євросоюзі. Орбан попередив, що Угорщина й надалі буде затримувати важливі для України вантажі, доки Україна не відновить постачання російської нафти.
Реакція України
Київ офіційно звинуватив Орбана в тероризмі, рекеті та захопленні заручників. Незабаром Будапешт відпустив інкасаторів. Це додатково підтвердило, що звинувачення Будапешта у нібито відмиванні коштів були спочатку хибними.
По суті, Україна оголосила Угорщину Орбана державою-терористом.
“Сьогодні в Будапешті угорська влада захопила в заручники семеро громадян України… йдеться про те, що Угорщина взяла заручників і викрала гроші. Це державний тероризм і рекет”, – заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Нормальна практика
Перевезення таких коштів – нормальна практика. Імпорт готівкової валюти для продажу її населенню є одним із ключових (і прибуткових) напрямків бізнесу українських банків. За 2025 рік українці купили в банках готівкової валюти на 6,83 млрд доларів більше, ніж продали; отже, цей обсяг необхідно імпортувати. До повномасштабного вторгнення валюту для роздрібного ринку завжди доставляли в Україну авіарейсами; тепер її доводиться імпортувати інкасаторськими авто. І, як стверджують учасники ринку, ці спецрейси не завжди мають супровід поліції, тим більше у випадку рейсу з Австрії в Україну, де довелося б узгоджувати три поліцейські служби – австрійську, транзитну угорську та українську.
Податкова та митна служба Угорщини заявила, що “порушила кримінальне провадження за підозрою у відмиванні грошей щодо семи громадян України”, але не надала жодних даних на підтвердження. Більше того, угорські податківці у своєму повідомленні визнавали, що цей рейс інкасаторів не був надзвичайним, бо лише за 2 місяці 2026 року інкасаторські спецрейси українських банків завезли транзитом через Угорщину значно більшу суму готівки – 900 млн доларів США, 420 млн євро та 146 кг золота.
Що далі
Навіщо ця виходяча з-під контролю ескалація потрібна Віктору Орбану, прекрасно зрозуміло. Через місяць йому належить пройти, можливо, найважливіші вибори в його житті: на кону може стояти збереження не лише влади, а й свободи. Український мотив став одним із головних у його виборчій кампанії, і розкручування теми загрози, що виходить від Києва — східного сусіда, який перекриває постачання нафти, втягуючи Угорщину у завідомо програшну війну, а тепер і загрожує особисто угорському лідеру, — це для Орбана ледь не єдиний шанс дотягнути свій результат на виборах до перемоги, бо зараз до цього дуже далеко.
У найближчий час скандал між Києвом і Будапештом, очевидно, буде розгоратися все сильніше і поширюватися на нові напрямки, а будь-які спроби загасити його цілком можуть призвести до протилежного результату. Можна обережно сподіватися на те, що ситуація нормалізується після 12 квітня, коли в Угорщині відбудуться критично важливі для Орбана вибори.